"І зачаровує серця пісенна українська мова"

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

  Відзначення 9 листопада Дня української писемності та мови не випадкове, адже цього дня православна церква вшановує пам’ять  Преподобного Нестора-літописця (бл.1050-1114), який у сімнадцять років прийшов до Києво-Печерської лаври послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала частиною його життя.
  Найвизначнішою працею Нестора-літописця є «Повість временних літ» — літописне зведення, складене в Києві на початку XII ст. Це перша пам’ятка Київської Русі, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій.  Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI ст. до 1113 р. Усі наступні літописці лише переписували уривки з праць Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. «Повість …» була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного Нестора-літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.
  Зачинателем української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником сучасної української літературної мови є Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.
  У свій час Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а  рідну мову треба вивчати все життя. Тому  1989 р. Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.

До Дня української писемності та мови

в бібліотеці була оформлена книжкова виставка "Мова - душа народу", та проведена мовознавча година " І зачаровує серця пісенна українська мова".

Мова — це неоціненний божественний дар, який дано людині. Вона супроводжує нас від самого народження й аж до смерті .У щоденній практиці спілкування не обійтися без мови. І навіть коли ми думаємо, в пам'яті відтворюємо відомі нам слова і фрази. Власні думки формулюємо і передаємо за допомогою мови. Світ пізнаємо через мову, бо в ній нако­пичено життєвий досвід попередніх поколінь .Через мову ми впливаємо на емоції та почуття людей, формуємо їхні естетичні смаки. За милозвучністю наша мова визнана вченими другою (після італійської) серед європейських мов.