День захисника Вітчизни

               

  Сини Твоєї Батьківщини,      В них сила духу непоборна!  Козацтво - слава України,      Це гордість наша всенародна!

14 жовтня  християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас у цей день відзначається День українського козацтва,  День захисника України. Свято встановлено з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві. 

  









У бібліотеці  влаштована книжкова виставка літератури "Вірні сини Батьківщини" та проведена бесіда "Захисники України"



       

   

М.ГРУШЕВСЬКИЙ - АПОСТОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ

                                                          

                                                             

"Я хочу жити, щоб працювати,          

                                                     страждати і  боротись разом з вами".

М.Грушевський

Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження.

    
до 150-річчя Михайла Грушевського в бібліотеці проведено історичну годину «М.Грушевський - апостол української ідеї» та оформлено книжкову виставку.  

25 -  РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

               

Моя Україно, мій край синьоокий,

З любистку і м'яти, роси і води.

Блакитнеє небо і поле широке Лікують криваві у серці сліди.

             Ігор Калиниченко

Незалежність це – найвагоміше надбання, здобуте наполегливою боротьбою і невтомною працею, омріяне в думках  численних поколінь багатовікової історії нашої країни. 25 років тому, ми отримали право самостійно будувати власну країну,  бути господарями на багатій та прекрасній українській землі.

Працівники бібліотеки взяли активну участь у літературному вечорі до 25-річниці Незалежності України та оформили книжкові виставки.

        

Нехай це свято, День Незалежності України, вселяє  гордість за величний український народ, нашу країну,  об’єднує всіх українців, дарує усім нам світлі надії, щоденні  звершення та впевненість у завтрашньому дні.

Неха

Літнє читання

«Веселися грай книжки читай»

       
                                     

        

Літо? У бібліотеці?
       Це крутіше дискотеки!
       Це свято, це сміх
      Це книжковий дивосвіт 
      Ура! Ура! Веселий час!

  Прийшли канікули до нас!                                                                        

                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                                                 

Для корисного і веселого відпочинку в дні літніх канікул Коропецькою селищною бібліотекою була започаткована програма літнього читання-2016р «Веселися грай книжки читай»

В рамках програми у бібліотеці для дітей організовувались книжкові новинки, креативні  виставки, дитячі періодичні видання, захоплюючі масові заходи,  можливість поспілкуватися з однолітками  в мережі інтернет, з дітьми проводились спортивні ігри на вулиці, конкурс малюнка на асфальті.

   

                                                                                                                 

                                                         

                                                                                                                                                                      
                                                       
                       





Діти виготовляли говорящі закладки

                                                         

                           

                                                         

                                                       

"Залишаюсь українцем"

 На передодні свого 90-річчя,відвідати рідну Батьківщину приїхав уродженець селища Коропець  професор, громадський діяч, меценат, член діючого Римського клубу,  радник кількох Президентів України  Богдан Дмитрович Гаврилишин. Із радістю завітав у Коропецьку селищну бібліотеку.

На даний час Богдан Дмитрович проживає із своєю сім'єю у Швейцарії. За своє життя досягнув почесні ступені доктора права в університетах: Торонто, Канада, на Україні в Чернівцях, Івано-Франківська.  Почесний професор НаУКМА (2008р) та Київського університету ім. Бориса Грінченка (2012р). Є автором більше 100 статей з менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовища. Нагороджений багатьма відзнаками призидента України та золотою медаллю.

   У 2011 році є автором книги "Залишаюсь українцем" у якій розповідається про свій цікавий і надзвичайно насиченний життєвий шлях.

          

    

 Конституція - основний закон моєї держави

 Я — українець. Є у мене право

На рідну мову та свою державу,

На гордий прапор золотисто-синій,

На щастя жити у такій країні.

Я — українець. Право знати маю

Про тих, кого героями вважаю,

Що людство рятували від руїни, —

Синів і дочок, гідних України.

Я — українець. Хочу право мати

                                                                             Завжди усе, що думаю, казати,

                                                                               На незалежну та міцну державу,

                                                                                  На все, що гарантовано по праву.

                                                                                 Я — українець. І моє це право

                                                                                  Любити землю горду й величаву,

                                                                               Та дух свободи набирати в груди.

                                                                                Я — українець. Був ним, є, і буду!

День Конституції України відзначається щорічно 28 червня і є офіційним державним святом. Прийняттям даного документа в 1996 році ознаменувався початком становлення і розвитку нової демократичної і незалежної країни.

Можливо, для когось це свято не більше ніж черговий вихідний, проте для кожного свідомого громадянина день Конституції України — це більше ніж просто червоний день календаря, це подія, з якої, власне, починається існування держави.

Для користувачів  бібліотеки влаштована книжкова  виставка літератури"Конституція - основний закон моєї держави"

  "Співець душі народної"

    Видатний український письменник і громадський діяч. Народився 14 травня 1871 року у селі Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у селянській родині. Середню освіту здобув у гімназіях Коломиї (1883–1890 роки) та Дрогобича (1890–1892 роки), де познайомився з майбутнім письменником Л. Мартовичем. У 1892–1900 роках вивчав медицину у Краківському університеті. Літературну діяльність розпочав у 1890 році, опублікувавши у журналі «Народ» статтю «Жолудки наших робітних людей і читальні». Протягом 1890–1897 років писав ліричні етюди, поезії в прозі. Вперше опублікував свої художні твори (новели) в 1897 році у чернівецькій газеті «Праця» («Синя книжечка», «Виводили з села», «Стратився», «У корчмі», «Побожна», «Сама-самісінька»). У 1899 році виходить перша збірка новел Стефаника «Синя книжечка», згодом — «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), у 1905 році — вибрані оповідання «Моє слово» (тут вміщено лише два нові твори — «Моє слово» і «Суд»). У 1903 році під час відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві познайомився з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським, тоді ж відвідав могилу Т. Шевченка у Каневі. З 1902 до 1916 рік не писав нових творів, займався громадською діяльністю. З 1904 року жив у селі Стецеві. У 1908 році обраний послом австрійського парламенту у Відні. З 1910 року жив у рідному селі. Під час першої світової війни у 1914–1918 роках перебував здебільшого у Відні, на початку 1919 року відвідав Київ. З 1916 року повернувся до літературної творчості. Із творів, написаних під час війни та у повоєнний час, склалася збірка новел «Земля» (1926 р.), в якій було розкрито трагічну долю галицького селянства під час світової війни («Дитяча пригода», «Вона-земля», «Пістунка»), пробудження національної свідомості («Марія») та поразку визвольних змагань («Сини»). 7 грудня 1936 року, після тяжкої хвороби Василь Стефаник помер у селі Русові.

       

У Коропецькій селищній бібліотеці для користувачів  до 145 -ї річниці з дня народження видатного  українського письменника  Василя Стефаника оформлено книжкову виставку "Співець душі народної".

               

„Материнська любов-найсвятіша”            

   

        Велике і прекрасне слово – Мати.

          Від нього все на світі. Навіть світ.          О, як їй легко на руках тримати          Дитину, як найвищий заповіт.

Мама, матуся…Скільки спогадів і тепла таїть це дивовижне  слово,  яким називаємо найближчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу, найріднішу для кожного з нас людину.

 В усіх народів , в усі віки , жінка – матір була  уособленням святості, ніжності і любові. Її  мудрість  поважали  в сім’ї , прислухалися до порад в яких  знаходили   спокій  і надію…У житті кожного з нас мама займає особливе місце. Перше , що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві  очі, чуємо – мамин лагідний голос. Слово, яке вперше вимовляємо – мама…До мами ми приходимо зі своїми радостями і печалями. Її мудра порада нам потрібна тоді , коли і в самих уже посріблені скроні.
Мати — найрідніша людина для кожного, від матері починається життя. Коли люди почули про існування свята Матері з радістю підтримали  і почали відзначати це свято у багатьох країнах світу: у Швеції, Норвегії, в Німеччині, Чехії, Словаччині, Данії. А в 1928 році українки з діаспори в Канаді теж почали святкувати День Матері. І лише після цього свято прийшло в Україну і гарно прижилось. Та вже у 1939 році його, на жаль, заборонили відзначати. І лише тепер, у наші дні, коли Україна здобула незалежність, до нас знову прийшло це чудове свято. Щоб повернути людям у їхні серця любов і доброту, ласку і тепло, милосердя і світло. Бо від матері у народу його коріння і життя. Тому ми сьогодні і відзначаємо свято Матері, щоб кожна мати відчула любов і ніжність, доброту і ласку своїх синів і дочок.

    

     У бібліотеці до дня Матері проведена святкова година  „Материнська любов-найсвятіша” та книжкова виставка "Криниця маминого серця". 

  

Найдобріша, найкраща матусю рідненька!

В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне, 
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину 
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з’являються сльози,
Міцного здоровя з роси і води, 
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!

"Сяйво Великодньої писанки"

Котилася писаночка з гори на долину,
Прикотилась прямісінько до нас у гостину,
А за нею йде Великдень, несе білу паску,
Дзвонить в дзвони, всім дарує радощі і ласку.
Відчиняймо воротонька, гостоньків вітаймо,
"Христос воскрес!" усі разом мерщій заспіваймо.

Великдень – це найбільше релігійне свято, яке відзначають навесні. У цей день, згідно з християнською легендою, воскрес Ісус Христос після того, як його було розіп’ято на хресті. Це чудо символізує звільнення від гріхів для віруючих людей. У народному уявленні це свято оновлення землі та природи. Підготовка до свята займає цілий тиждень, кожен день якого має особливе значення, та який відзначають проведенням певних обрядів. Передує Великодню Великий семитижневий піст.

Відзначають Великдень по різному в різних країнах світу й навіть різних регіонах України. Перед Великоднем у всіх родинах печуть смачні паски та роблять крашанки або просто фарбують яйця в яскраві кольори. Мені подобається запах та смак пасок, та особливо їхні верхівки, присипані різнокольоровим цукром.

 Рано-вранці в неділю всі йдуть до церкви, а після повернення сідають за святковий стіл. У церкві священик бризкає на людей та їжу святою водою. Є традиція запалювати свічку та вставляти її у паску під час освячення. Якщо донести свічку, що горить, до самого дому, то буде щастя та багатство протягом цілого року. У цей день зазвичай збирається вся родина для спілкування та веселощів. Навкруги панує радісна святкова атмосфера.

Існує народне повір’я про те, що після Великодня остаточно теплішає, тому чим раніше свято, тим швидше настає весна. Я помітив, що у цей день обов’язково йде дощ, хоча б невеликий, а вже в понеділок настає тепла, сонячна погода.

    З нагоди Свята Великодня у бібліотеці оформлено книжкову виставку "Великодня радість землю обнімає".Проведено народознавчу годину "Сяйво Великодньої Паски"