«Чорнобиль- незабутній біль і тривога

26 квітня 2024 року виповнюється 38 років з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, яка вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Відлуння цієї трагедії ми чуємо і донині.

За роком спливає рік але для України Чорнобиль залишається незагоєною раною. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу. Ми повинні вшановувати і пам'ятати про цю страшну трагедію 1986 рік завжди залишиться у пам'яті українців. У приміщенні Коропецької бібліотеки оформлена викладена літературна викладка під назвою «Чорнобиль- незабутній біль і тривога», та перегляд відеофільму «Чорнобиль- скорбота пам’яті людської»

 

«Життя іде і все без коректур»

Сьогодні виповнюється 94 роки Ліні Василівні Костенко. Вона є одна з яскравих представників сучасної поезії, яка дозволяє нам відчути гігантську енергетику слова, пройнятися щирістю і закликом до свободи є неординарна, самобутня і справедлива поетеса, яка ніколи і нікого не боялась, а завжди йшла і продовжує йти своїм неповторним шляхом. Твори поетеси володіють могутньою силою почуттів, витонченістю та аристократизмом, завжди влучають у ціль, нікого не залишаючи байдужим, вміють достукатись до глибини серця кожної людини, спонукають замислитись над сенсом свого існування.
        Поезія Ліни Костенко сповнена непідробної любові – до людини, природи, рідного краю, вона заставляє людину посміхатись та плакати одночасно, наповнює душу теплом та дарує справжні переживання.  
 Їй судилося стати предтечею цілої когорти шістдесятників, котрі з першими повівами свіжого вітру перемін, викликаних десталінізацією суспільства, у своєму пориванні до самоствердження, пошуку нових форм художнього самовираження намагалися розірвати ідеологічні ланцюги, вирватися з-під соцреалістичної опіки й повернути українській літературі її художньо-естетичний вимір.

 
“Іду з дитинства до Тараса”,

У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди 210-ї річниці від дня народження великого Кобзаря у бібліотеці проведено поетичні читання “Іду з дитинства до Тараса”, та оформлено книжкову виставку «Дорогами великого Кобзаря», метою якої є привернути увагу користувачів до поетичного слова генія, виховувати справжнiй патріотизм, який включає i любов до рiдноï мови. Рiдне слово його було ознакою нацiонального вiдродження, утвердження украïнськоï нацiï, ïï надiєю на кращi часи. Служiнню рiднiй Украïнi. Гортаючи сторінки творчості генія, користувачі бібліотеки усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія, і мудрість.

 #Всеукраїнський_національний_тиждень_березневих_читань

КЗ "Піблічна бібліотека Коропецької селищної ради" організовує конкурс читців Шевченкового слова „Борітеся – поборете!” присвячений 210-тій річниці від д.н. українського поета- художника, Тараса Григоровича Шевченка.

Умови конкурсу: участь беруть діти від 12 до 17р, потрібно розказати уривок поезії - вірша Т. Шевченка , готове відео записати і подати до бібліотеки.

Результати конкурсу буде оголошено в кінці березня.

Вы и ещё 

 

"Співоча душа України"

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Л.Українка

25лютого виповнюється 153-тя річниця від д.н. української поетеси, письменниці Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка).

25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.У творчій спадщині Лесі Українки - патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Леся не тільки писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості.

Вірші Лесі Українки – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. У своїх поезіях Леся Українка, попри важку хворобу, ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала боротися. Найвідоміші вірші Лесі України має знати кожен українець, адже її слова стали "стрілами", що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості... Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.

 Там, де живе рідна мова, живе український народ...

    21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.

У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни.

Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови, Коропецька бібліотека презентує тематичні книжкові виставки «Квітни мово наша рідна», «Скарбниця багатовікової мудрості», "Мова- душа народу", "Джерельна вода- рідна мова моя"  

 День Героїв Небесної Сотні - пам'ятний день

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день. Він на державному рівні відзначається в Україні 20 лютого на честь вшанування подвигу учасників Революції Гідності. Минуло вже десять років від тих трагічних подій на Майдані. Коли від куль снайперів масово вмирали люди. Коли вся країна тремтіла в напруженні: чи вистоїть Майдан. Небесна Сотня йшла вперед, знаючи, що там вбивають, а вдома на них чекають і моляться.

Пам'ятний день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої Держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

У бібліотеці влаштована книжкова виставка «Герої не вмирають»

 

                                    Історія Дня єднання

Узимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про вторгнення військ РФ і навіть називали дату – 16 лютого. У це мало хто вірив тоді, українці не хотіли змінювати звичний для них мирний образ життя. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, яке мало нагадати, що міць і сила українців у їх єдності.

Цього року День єднання святкується втретє в історії. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни це свято набуло особливого сенсу. Українці мають показати усьому світові, що сьогодні вони як ніколи єдині та попри все будуть відстоювати своє майбутнє і незалежність

                                                                "Ясний Каганець України"

6 лютого виповнюється 116- та річниця від дня смерті відомого політичного діяча нашого земляка Марка Васильовича Каганця.

КАГАНЕ́ЦЬ Марко Васильович народився 12. 01. 1881, містечко Коропець, нині смт Чортківського р-ну Тернопільської обл. помер 06. 02. 1908р. Громадсько-політичний діяч, співзасновник читальні товариства «Просвіта», організатор боротьби українського селянства за політичну свободу, зокрема виборчі права, обрання українських депутатів до австро-угорського парламенту, рівноправність української мови, школи та культури. Убитий австрійськими жандармами під час передвиборчої кампанії. Похорон Каганця став народно-антиурядовою маніфестацією, у якій взяли участь близько 18-ти тисяч осіб (серед них – посли до австро-угорського парламенту В. Бачинський, С. Вітик), його смерть – головним мотивом вбивства 1908 М. Січинським намісника Галичини А. Потоцького. На основі цих подій написано у книзі » Г. Хоткевича оповідання «Троє», роман «Губернаторські вали» Є. Куртяка, вірш «Грудка на могилу Марка Каганця» І. Блажкевич, а також складено народні пісні. У смт Коропець Каганцю встановлено пам’ятник, його ім’ям названо школу- ліцей та центральну вулицю.

"Крути - символ національної                                 честі"

29 січня сьогодні відзначаємо 106-ту річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, які успішно боролися проти численного ворога.

Тоді, 106 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

З метою вшанування пам’яті загиблих під Крутами у Коропецькій публічній бібліотеці для різних категорій своїх відвідувачів влаштована книжкова виставка «Крути – символ національної честі».

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами». На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині. Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став боятися захисників України.

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному, культурному.

Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.