"Степан Бандера - провідник нації"

 

Першого січня в день нового року ми вшановуємо українського героя й провідника Степана Бандеру, який своїм життям довів, що боротися за Україну потрібно постійно, щодня і своїм життям доказав, що він є великим українцем. 

Про історичну постать С.Бандери розповідають матеріали книжково-ілюстративної виставки "Степан Бандера - провідник нації", яка презентується у Коропецькій публічній бібліотеці. Література, представлена на книжковій виставці, висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави, повагу і визнання українського народу, яскравий приклад високого служіння українській нації.

Завітайте до бібліотеки та познайомтесь з інформаційними матеріалами виставки.

 

 

 

" Я народилась у Карпатських горах..."

(160-та річниця О. Кобилянської)

«Усі мої думки тобі, народе вільний,

і пісня серця, музика душі тобі!»

(Ольга Кобилянська.)

Сьогодні виповнюється 160-та річниця від дня народження української письменниці-демократки Ольги Юліанівни Кобилянської перед якою гостро стоїть питання української ідентичності, незважаючи на те що коріння її було й у польській, і у німецькій культурі. Письменниця багато зробила для того, щоб українську літературу і не тільки свої твори, а й твори своїх колег, молодих письменників, з якими вона спілкувалася і підтримувала стосунки, просувалися в Європу..

Коропецька публічна бібліотека представляє читачеві талановиту письменницю глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв, прозаїка-новатора української літератури XIX— початку XX ст.

У бібліотеці влаштована книжкова виставка «Я народилась у Карпатських горах…», на якій представлено матеріали про життєвий та творчий шлях письменниці, фотографічні матеріали, підбірку її творів, серед яких повісті «Людина», «Земля», «В неділю рано зілля копала», «Царівна», роман «Апостол черні». Окремий розділ книжкової виставки містить спогади сучасників, спостереження за творчістю О.Кобилянської.

Бібліотека запрошує всіх бажаючих до прочитання творів О.Ю.Кобилянської.

 

Майдан живе, і буде жити,
Народ, що волі прагне, не здолать,
Бо правду, як Дніпро, не зупинити,
Бо ми – і спів, і гнів, і мир, і рать.

О. Мороз

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи.  Сьогодні  10 років тому, ми відстоюємо свою власність і гідність за свободу. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці

 об ’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.

Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.

Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 –лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства.

На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує боротьбу за суверенітет  нашої держави і право жити на своїй рідній  землі.

Цій знаковій події  у Коропецькій  публічній бібліотеці присвячена книжкова виставка « Майдан. Простір гідності, свободи і єднання ».

 «Славні лицарі козацької доби!»

1 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць України, українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці.

“В ці складні для України роки наші воїни  щодня здійснюють подвиг — зі зброєю в руках і  боронять рідну землю від російського агресора.

Нову дату обрали зовсім невипадково. Споконвіку Пресвята Божа Матір була захисницею воїнів-захисників. Традиція дуже давня і походить ще від часів Київської Русі. Козаки навіть називали Покрову своєю заступницею і завжди молилися Діві Марії перед початком важливих битв. На Січі була побудована церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, де збиралися козаки подякувати захисниці після вдалого походу.

Покрова оберігає і оборонців сьогодення. Разом з усіма українцями воїни просять Пресвяту Богородицю подарувати мир Україні та захистити її кордони від ворогів.

“Низько вклоняємося світлій пам'яті полеглих та згадуємо усіх, хто в різні часи національної історії загинув у боротьбі за свободу і незалежність Української держави. Наша віра, правда та звитяга як символи свята Покрови завжди допомагали нам вистояти у боротьбі з ворогами й надалі надихають нас на перемогу. Нехай незламний і нескорений козацький дух захисників української землі усіх поколінь назавжди буде для нас невичерпним джерелом натхнення для розбудови сучасної та міцної України. Слава захисникам і захисницям України!”, 

До Дня свята Покрови Пресвятої  Богородиці та Дня  захисників і захисниць України, українського козацтва у  бібліотеці  влаштована книжкова тематична  виставка   «Славні лицарі козацької доби!»,  присвячена найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні. Саме виникнення  козацтва допомогло консолідувати українців у боротьбі проти числених ворогів, які в ХV-ХVІІ  століттях неодноразово намагалися завоювати українські  землі.

 Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек.

Указом Президента України від 14 травня 1998 року 30 вересня було оголошено Всеукраїнським днем бібліотек. Метою цього свята є підвищення ролі книги у суспільному та культурному житті, привертання уваги широкої громадськості до проблем бібліотек, до потреб і соціального статусу бібліотекарів.

Бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, що прокладають стежки у майбутнє.

Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам'ять і мудрість народу. Бібліотека – особливе місце там завжди панує чарівна атмосфера, книги дбайливо і вірно зберігають цікаву інформацію і радують своїх читачів!

Недарма бібліотекарі - це провідники у світ подорожей, фантастики, наукових відкриттів.

У наш час прийнято вважати, що бібліотека та паперові книги - застаріле явище. Факти доводять протилежне, а в країні з'являється усе більше читалень з новітніми технологіями та доступом до Інтернету. Сучасні бібліотеки - це центр громадського життя, повноцінні коворкінги, простори для зустрічей та заходів. Працівники завжди створюють особливу атмосферу, яка єднає однодумців, надихає до праці, допомагає відпочити думками та поринути у світ книг.

Усіх бібліотекарів вітаємо з їхнім професійним святом. Ви охоронці сили силенної знань та інформації. Ви знайомите читача із унікальними шедеврами літератури, допомагаєте обрати саме той жанр, до якого найбільше лежить душа. Бажаємо Вам невичерпної енергії, заряду творчості та креативу. Нехай Ваші безцінні осердки людських знань та досвіду сповнюються новими книгами та вдячними читачами. Міцного здоров'я, гармонії, світлих мрій та сподівань, миру нам та перемоги!

                                                      "Україна в яку ми віримо"   

                      

24 серпня 2023 року Україна відзначає 32 річницю своєї незалежності. Уже другий рік об'єднаний, прекрасний і сильний український народ бореться за свою незалежність, від початку повномасштабної агресії росії у війні, яка почалася 9 років тому, але триває вже не одне століття.

За цей час увесь світ побачив, що Україна — це велика країна. А народ наш — неймовірної сили духу з найсильнішою армією, яку ми всі разом спільно творили з 2014 року.

Дев`ять років тому усі усвідомили, що свобода і незалежність нам не гарантовані, і що ми стали ще одним поколінням, якому випало захищати їх у багатовіковій війні з російською імперією. Так, Незалежність треба утверджувати зі зброєю в руках. Українці до цього готові. Нас не зламали ні лють ворога, ні чисельність його зброї. Наша незламність здобула нам повагу і підтримку всього вільного світу. Незалежна Україна сьогодні — це сподівання народів на перемогу справедливості і права, покарання агресора, міцний і тривалий мир.

А наша опора і надія — Збройні Сили України. Кожен день приносить нам звістки про героїзм воїнів. Ми віримо в них. Ми, українці, стали нацією воїнів і волонтерів. Саме за цей час ми довели: Україна для нас — понад усе! Що батько наш Бандера, і Україна — мати!

Ми перемогли вже в тому, що не дали путіну здійснити його план буквально за тиждень стерти Україну з політичної карти світу. Всупереч кремлівським планам Україна вистояла, захистила і зберегла свою незалежність, стала кандидаткою в члени Європейського Союзу.

З цим відчуттям любові й єдності, прагненні перемоги зустрічаємо головне свято нашої держави. З Днем Незалежності тебе, Україно! А побажання цього року у всіх нас теж одне-єдине. Бажаємо нашій державі, усьому нашому народу і кожному з нас перемоги і миру!

Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, захищаючи Україну від рук російської агресії, і в котре згадуємо і вшановуємо наших воїнів - односельчан, які поклали своє життя на вівтар свободи за незалежність нашої країни: Голубовський Дмитро Степанович, Чемний Ярослав Петрович, Калиняк Ярослав Дмитрович, Підгірний Іван Іванович, Штипула Валерій Степанович. Це найменше, чим ми можемо віддячити загиблим захисникам за мир у наших домівках та захист. Адже герої живі, поки жива пам’ять про них.

 «Прапор – святиня народу»

З годин далеких відгомін іде
Про прадідів відвагу, мужність, славу.
Наш прапор житнім золотим цвітом;
Він – символ незалежної держави.
Знамення сяє сонцем золотим,
Небесною виблискує блакиттю…
З ним добували все, що є святим;
І нас із ним нікому не скорити!

«Чорна спадщина Чорнобиля».

                                 

                                                     
    

Ось уже 37 рік дзвони Чорнобиля стукають в серця українців. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986 рік. Чорнобильська аварія, яка призвела до однієї з найбільших екологічних катастроф в історії людства. За роком спливає рік, а для України Чорнобиль залишається незагоєною раною. Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль. Безлюдні вулиці Прип'яті, покинуті школи, будинки, дитячі садки, що застигли, колючий дріт зони. Біда породжена Чорнобилем стала загальнолюдською. Для користувачів бібліотеки влаштована тематична виставка літератури «Чорна спадщина Чорнобиля». Де розповідається про жахливі та трагічні події 26 квітня 1986 року, які відбулися в Чорнобилі. А також відвідувачі можуть ознайомитися з книгою І. Засєди «Біль і тривоги Чорнобиля»- це колективна розповідь про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Автори, що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України й усього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцяти кілометрової зони і самої станції, розглядають і прогнозують розвиток ситуації навколо ЧАЕС.

 "Великодня радість землю обіймає"

Є багато свят, які люблять зустрічати українці. Але одним з головних є весняне свято – Великдень. Великдень – найбільше християнське свято. Щодо назви свята існує таке пояснення: у день, коли воскрес Божий Син, сонце з радості не заходило, звідси й наймення "Великдень".

Це світле і добре свято несе з собою віру, надію і любов. Цей день має ще одну назву – Пасха.

У перекладі з давньоєврейської мови "Пасха" – "проходження повз, позбавлення". Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов’язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істинний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

Напередодні Великодня у бібліотеці влаштована виставка літератури "Великодня радість землю обіймає"

На виставці представлені видання, які розповідають про народні традиції відзначення Великодня. Користувачі мають змогу ознайомитись із книгами етнографів М. Кириченко, О. Соломченко, І. Коверець книги представлені на виставці розкривають таємницю писанкарства, адже нині воно набуває колишнього розмаху. Відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. В книзі О.Соломченка «Писанки українських Карпат» розповідається про ілюстроване монографічне дослідження писанкового розпису, подано зразки писанкової орнаментики, технології розпису, способи виготовлення природних барвників та майстрів писанкового розпису.

Українці, відроджують та свято бережуть свої національні традиції, уявлення про весняне пробудження, про невмирущість вічно живого духу нашого народу.

                                        "Олесь Гончар- художник слова"

«Олесь Гончар…3 квітня виповнюється 105-річниця з дня народження великого українського письменника і гуманіста. Які б зміни довкруги не відбувалися, Олесь Гончар не сходить з прижиттєвої висоти.

Щира, незрадлива любов письменника до України, уселяє віру в майбутнє нашого народу. Як світло незгасної зорі, з нами його твори, публіцистичні виступи, щоденники».

З метою популяризації творчості О.Гончара пропонуємо у нашій бібліотеці ознайомитися з бібліографічним оглядом літератури "Олесь Гончар- художник слова" та його творами.

 "Всеукраїнський тиждень дитячого читання"

Нація- яка читає непереможна!

Книжковий світ-то особливий світ

Він, як магніт, притягує до себе.

Коли читати вмієш з юних літ,

Для тебе книга- це безкрає небо...

О. Афонін.

У Коропецькій бібліотеці розпочався Всеукраїнський тиждень дитячого читання "Дитина читає- Україна перемагає" - це свято для тих, хто любить книгу, хто захоплюється читанням, хто проживає різні історії та події разом з героями книг, хто обожнює царство книг,тут можна прочитати твори українських та зарубіжних письменників, тож запрошуємо до бібліотеки юних наших читачів!

У бібліотеці діти брали участь у національному читацькому марафоні "Діти України читають".

Ліна Костенко письменниця сучасності

    

19 березня, одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 93 роки. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

Ліна Василівна Костенко народилася в сім’ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина переїхала до столиці, де Ліна закінчила школу.

Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро», який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.

Після закінчення середньої школи майбутня поетеса навчалася в Київському педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій «Проміння землі».

Друга збірка «Вітрила» вийшла в 1958 році, за нею – збірка «Мандрівки серця» (1961 р.). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім була до вподоби її творча діяльність.

«Зоряний інтеграл» 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім’я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала «в шухляду» та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.

За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: «Берестечко», «Маруся Чурай» та поезії, що згодом ввійшли до збірок «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність».

Повернутися до читачів Костенко змогла лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.

На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України.

А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж.

Для користувачів бібліотеки рекомендуємо прочитати книги Ліни Костенко у нашій бібліотеці.