"Співоча душа України"

Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Л.Українка

25лютого виповнюється 153-тя річниця від д.н. української поетеси, письменниці Лесі Українки (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка).

25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Щороку в цю дату ми згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.У творчій спадщині Лесі Українки - патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Леся не тільки писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості.

Вірші Лесі Українки – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. У своїх поезіях Леся Українка, попри важку хворобу, ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала боротися. Найвідоміші вірші Лесі України має знати кожен українець, адже її слова стали "стрілами", що влучали в саме серце несправедливості: викривали всі жахливі діяння влади, говорили про недолю українського народу, звинувачували інтелігенцію у байдужості... Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.

 Там, де живе рідна мова, живе український народ...

    21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано в листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі.

У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни.

Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки безцінна спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Для усіх бажаючих та тих, хто прагне удосконалювати свої знання з рідної мови, Коропецька бібліотека презентує тематичні книжкові виставки «Квітни мово наша рідна», «Скарбниця багатовікової мудрості», "Мова- душа народу", "Джерельна вода- рідна мова моя"  

 День Героїв Небесної Сотні - пам'ятний день

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день. Він на державному рівні відзначається в Україні 20 лютого на честь вшанування подвигу учасників Революції Гідності. Минуло вже десять років від тих трагічних подій на Майдані. Коли від куль снайперів масово вмирали люди. Коли вся країна тремтіла в напруженні: чи вистоїть Майдан. Небесна Сотня йшла вперед, знаючи, що там вбивають, а вдома на них чекають і моляться.

Пам'ятний день встановлено Указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої Держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

У бібліотеці влаштована книжкова виставка «Герої не вмирають»

 

                                    Історія Дня єднання

Узимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про вторгнення військ РФ і навіть називали дату – 16 лютого. У це мало хто вірив тоді, українці не хотіли змінювати звичний для них мирний образ життя. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, яке мало нагадати, що міць і сила українців у їх єдності.

Цього року День єднання святкується втретє в історії. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни це свято набуло особливого сенсу. Українці мають показати усьому світові, що сьогодні вони як ніколи єдині та попри все будуть відстоювати своє майбутнє і незалежність

                                                                "Ясний Каганець України"

6 лютого виповнюється 116- та річниця від дня смерті відомого політичного діяча нашого земляка Марка Васильовича Каганця.

КАГАНЕ́ЦЬ Марко Васильович народився 12. 01. 1881, містечко Коропець, нині смт Чортківського р-ну Тернопільської обл. помер 06. 02. 1908р. Громадсько-політичний діяч, співзасновник читальні товариства «Просвіта», організатор боротьби українського селянства за політичну свободу, зокрема виборчі права, обрання українських депутатів до австро-угорського парламенту, рівноправність української мови, школи та культури. Убитий австрійськими жандармами під час передвиборчої кампанії. Похорон Каганця став народно-антиурядовою маніфестацією, у якій взяли участь близько 18-ти тисяч осіб (серед них – посли до австро-угорського парламенту В. Бачинський, С. Вітик), його смерть – головним мотивом вбивства 1908 М. Січинським намісника Галичини А. Потоцького. На основі цих подій написано у книзі » Г. Хоткевича оповідання «Троє», роман «Губернаторські вали» Є. Куртяка, вірш «Грудка на могилу Марка Каганця» І. Блажкевич, а також складено народні пісні. У смт Коропець Каганцю встановлено пам’ятник, його ім’ям названо школу- ліцей та центральну вулицю.