40-ва річниця аварії на Чорнобильській АЕС
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є жителі нашої Коропецької громади це:
Чемний Михайло Степанович 1956р.н. с. Коропець
Калиняк Михайло Дмитрович 1964р.н. Коропець
Лось Микола Миронович 1961р.н. Коропець
Мельничук Богдан Володимирович 1951р.н. Коропець вул. Надвода
Соляник Михайло Володимирович1964р.н.Коропець вул. Куриляка
Делявський Ярослав Романович 1958р.н.Коропець вул. Шевченка
Мазурів Михайло Дмитрович 1964 р.н. помер 2018р.
Кулабухов Віктор Олексійович 1963.р.н. с. Вістря
Данкевич Іван Ярославович 1961р.н. с. Вербка
Колосюк Василь Іванович 1952 р.н. с. Вербка
Кохан Мирон Миронович 1965р.н. с. Вербка
Мартинців Петро Петрович 1964 р.н. с. Діброва.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН. Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах 1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС. 2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор. 2 дні світ нічого не знав про вибух. 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
Російський агресор у 2022 році використав Чорнобильську атомну станцію та об’єкт захисту після катастрофи для здійснення агресії та повномасштабного вторгнення. 24 лютого 2022 року підрозділи окупантів, що висувалися з Республіки Білорусь, увійшли в зону відчуження, захопили об’єкти Чорнобильської АЕС і взяли у заручники персонал станції. У ніч на 25 лютого з Чорнобиля в напрямку Іванкова висунулася механізована колона противника – до 300 одиниць техніки у напрямку Феневичів, Катюжанки, Димера (Вишгородський напрямок). Техніка військовотранспортних колон противника не мала розпізнавальних знаків, але в їх складі рухалися білі автомобілі (ймовірно, замасковані під ОБСЄ) і цивільні авто, скоріш за все, із десантом або ДРГ. У березні 2022 року ворог накопичував сили в районі Чорнобильської АЕС, об’єкту “Укриття” та зоні відчуження загалом. Це мало надзвичайно небезпечні наслідки, зокрема призвело до підвищення загрози радіаційного зараження місцевості, створило передумови для аварійної ситуації на особливо небезпечних об’єктах тощо. Безграмотні дії російських командирів, що прийняли рішення розташувати особовий склад трьох БТГр у так званому Рудому лісі (ділянка з особливо високим рівнем радіаційного забруднення в районі Чорнобильської АЕС), спричинили масове опромінення особового складу цих підрозділів. 31 березня 2022 року російські війська повністю вийшли з території Чорнобильської АЕС. Окупанти змусили працівників станції підписати “офіційні” документи, начебто РФ з 24 лютого 2022 року “охороняла” об‘єкт. Під час виходу військові РФ встигли пограбувати приміщення, викрали техніку та інші цінні речі. . Покидаючи територію станції, окупанти взяли в полон і вивезли у РФ цивільних співробітників ЧАЕС і нацгвардійців, які її охороняли. Дотепер не всі ще повернулися додому.
У бібліотеці влаштована виставка "Чорнобиль- незабутній біль і тривога" , користувачі бібліотеки можуть ознайомитись з інформаційними матеріалами у книзі "Чорнобильці Тернопілля. Спогади,Долі.Світлини.
Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Ліна Костенко. 2019
