"Вишиванка- символ української душі"

 

День вишиванки в Україні у 2024 році припадає на 16 травня. Всесвітній День вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. Головний атрибут цього свята — вишивана сорочка вважається унікальним витвором українського народу, символом ідентифікації українців. Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого значення вона набула в останні кілька століть. Переважно вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30−40 сорочок, середнього достатку — 50−70 сорочок, а багата — 100 і більше.

За народним повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає сильним оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали три роки. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров'я, а також щасливої долі. В Україні ця річ символізує родинну пам'ять, вірність та любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

"Літературний світ Панаса Мирного"

Сьогодні виповнюється 175-та річниця від дня його народження.

Панас Мирний (Рудченко) – талановитий український письменник-полтавець. Він писав у ті часи, коли народ жив у горі й нужді.

.Письменник з молоду прагнув допомогти народу: «Моє невеличке серце ще змалечку пестило любов до тебе, мій обездолений краю».

Він добре знав народ, у всіх тонкощах засвоїв його мову, уболівав за долю України, прагнув піднести до найвищих висот Українське Слово. Власною творчістю письменник зумів розкрити неповторність, красу, мелодійність української мови. Він був дуже вимогливим до себе, до власної творчості.

Зараз багато творів П. Мирного вивчають у школах роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні? ...

новела «Лови», оповідання «Лихий попутав», автобіографічне оповідання «Ганнуся», цикл оповідань «Як ведеться, так і живеться», «Пасічник», «Яків Бородай», «Замчище», «Визвол», «Морозенко» повісті «П'яниця», «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», «Голодна воля», «За водою» та багато інш.

З творами П. Мирного можна ознайомитися у нашій бібліотеці.

 " Мати- символ добра на землі!"

 Щорічно у другу неділю травня в Україні відзначають чудове свято – День матері.

День матері – це одне з найбільш зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди розрадить і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Це свято має багатовікову історію, адже жінку-матір вшановують здавна. Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

Свято матері зародилося давно. У 1903 році молода американка з Філадельфії Анна Джарвіс, яка поховала свою матір, звернулася до законодавців з пропозицією присвятити один день кожного року вшануванню Матерів. Вона запропонувала це вшанування символізувати кольорами квітів. У кого матір була жива – у цей день мав приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла – білу. З 1990 року Свято матері повернулося в Україну і святкується у другу неділю травня.

Наймилішої для нас людини, людини з прекрасним і гордим іменем — Мати! Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах. Материнська ласка гріє нас крізь усе життя. Любов до матері — це святе почуття. Немає вищої любові за материнську. Там, де ступає матуся, здається, стає тепліше, піднімаються трави, розцвітають квіти, радісно щебечуть пташки. По-особливому дерева там ростуть, опустивши свої віти до матінки-землі, віддаючи данину шани і поваги. А інші здіймають віти до сонця, ніби прославляючи ім’я Матері!

У бібліотеці влаштована виставка літератури" Мати- символ добра на землі!"

 8 травня День пам'яті та примирення

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй. Тим, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Офіційне гасло пам’ятних заходів – “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Сумна і важлива дата, яка має нагадати всім нам про необхідність збереження миру на планеті та недопустимість війни.

 Великодня радість землю обіймає!

  

Великдень належить до перехідних церковних свят, тому кожного року його дата змінюється. Цього року свято Воскресіння Христового за григоріанським календарем припадає на 31 березня, а за новоюліанським та юліанським – на 5 травня.

Перед Великоднем віряни щорічно дотримуються тривалого й доволі суворого посту. Це допомагає духовно та тілесно очиститися, щоб відсвяткувати велике свято без гріха. Цей піст називається Великим і триває 50 днів.

Тому 2024 року він розпочався 18 березня і закінчиться 4 травня, напередодні самого Великодня. Останній тиждень посту, який вважається найсуворішим, називають Страсною седмицею.

Насамперед у це велике світле свято віряни йдуть до церкви на всеношну службу, де освячують паски, фарбовані яйця (крашанки, писанки), м'ясо та інші частування, які потім стоятимуть на святковому столі.

На Великдень заведено вітати одне одного фразою "Христос Воскрес!", на яку відповідають "Воістину Воскрес!".

Вся родина збирається за святковим столом і обов'язково "міряється силою" шляхом розбивання крашанок. Той, чия крашанка розіб'є всі інші, вважається найсильнішим. Крім варених яєць, на святковому столі обов'язково стоїть холодець, домашні ковбаси, гусак, сало, пироги з різними начинками, а також паска — солодка випічка з родзинками.

Христос Воскрес! Нехай яскраве світло цього великого свята осяє сьогодні весь світ, подарує надію, радість і щастя та мир людям. І нехай сьогодні та завжди душа іскриться вірою, помисли – добром, а серце – любов’ю, миру та перемоги нам!