Нехай
світанок травневим святом
Над цілим
світом зоряно цвіте.
Хай сяє
сонцем в серці слово «мати»
Таке
незгасне, вічне і святе.
В Україні День Матері широко почали відзначати з 1929р. Цього дня в церквах правили молебні за здоров’я матерів і за упокій померлих. З усі-усюд з’їжджалися до рідної домівки діти. Мати пригощала їх найсмачнішими стравами, очищала свяченою водою. Під матусиною вишнею чи грушею закопували шматок хліба, дрібні гроші й зерно – «Щоб у добрі та спокою довіку бути».
Найяскравішим виявом любові до рідної неньки були зібрані на світанку росяні пелюстки яблуневого цвіту, якими обсипали матір. А ті кому не було вже до кого поспішати, ставили на знак пам’яті свічку перед образом Богородиці, несли на могили склянки з водою і зерном, дві гілочки – вишневу та яблуневу і схилялися над ними з лівого боку – від серця.
В бібліотеці була оформлена книжкова виставка "Зазерніть у матусині очі",та виставка дитячих творів.
Бібліотекар дитячого відділу Винничук І. О. провела тематичний ранок "Найсвятіше в світі слово - Мати".
Учениця 6-Б класу написала
твори та вірші про маму.
Ми щиро вітаємо усіх мам, здоров'я Вам, любові, великого материнського щастя, багато радості від дітей, а дітям - найбільше маминої ласки і любові.
Хай святиться у наших серцях, помислах і діях священне слово МАТИ!