середу, 14 березня 2012 р.


Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття





І линуть в світ його слова
Його життя перлини.
Мов Дніпр глибокий, проплива
Історія віків жива,
Безсмертя України.




Світ постав зі Слова, і Україна постала зі Слова, і те Слово було Шевченковим. Слово Поета росло із чорнозему пісні і думи, з глибинних коренів українського народу і первісної чистоти його духу. І це Слово заяскріло на верховинах світової слави мудрістю поета-пророка. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям – дорогу в світ.


Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:




Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.






Учні 8 – А класу декламували вірші поета


9 березня в читальному залі бібліотеки, була проведена літературна година до 198-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря.  Користувачі ознайомились з викладкою творів Т. Шевченка та літературою про життєвий і творчий шлях генія українського народу.