Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь
століття
І линуть в світ його слова
Його життя перлини.
Мов Дніпр глибокий, проплива
Історія віків жива,
Безсмертя України.
Світ постав
зі Слова, і Україна постала зі Слова, і те Слово було Шевченковим. Слово Поета
росло із чорнозему пісні і думи, з глибинних коренів українського народу і
первісної чистоти його духу. І це Слово заяскріло на верховинах світової слави
мудрістю поета-пророка. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям – дорогу
в світ.
Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:
Свою Україну любіть,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Учні 8 – А класу декламували вірші поета
9 березня в читальному залі бібліотеки, була проведена
літературна година до 198-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря. Користувачі ознайомились з викладкою творів
Т. Шевченка та літературою про життєвий і творчий шлях генія українського
народу.