«Крути – символ національної честі"

29 січня українці відзначають День пам'яті Героїв Крут. Цього дня прийнято віддавати данину стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні воїни ЗСУ, стали на захист української держави від зовнішнього агресора.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір. З нагоди пам’ятного дня в бібліотеці влаштовано виставку літератури «Крути – символ національної честі".

 "Україна Соборна. Разом до перемоги"

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі. Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього.

У бібліотеці влаштовано історичну книжкову виставку «Україна Соборна. Разом до перемоги».

 "Василь Симоненко-витязь молодої української поезії"

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину…». Ці знамениті слова належать відомому українському поету-шістдесятнику Василю Симоненко. Есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

Сьогодні поету виповнилося б 90р від дня народження, народився 8 січня 1935 року в глухому поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім’ї колгоспників. Сумна доля поета починається ще з дитинства. Ріс без батька. Лише дідусь заміняв рідну людину: саме він допоміг Василю віднайти свій творчий шлях. Хлопчик виростав у повоєнний час, бачивши всю руйнівну силу війни. І не зважаючи на це, Василь Симоненко став одним з символів прекрасного в українській літературі.

Василь Симоненко мав ще інше кохання – Україну. Він присвятив не один вірш рідному краю, хоча якби не радянська цензура, їхня кількість була би більшою. Тодішня влада не просто не любила шістдесятників, а завдавала репресії до їхніх представників. Поет виступав за самостійність України. Це було сміливо, він кричав про своє кохання до Батьківщини і робив все можливе для неї. Та хіба це дозволялося?

Протягом п’ятнадцяти років забороняли видання творів Василя Симоненка. З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося “пробивати” у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові “Земне тяжіння” (1964 р.), збірку новел “Вино з троянд” (1965 р.), “Поезії” (1966 р.), “Избранная лирика” (1968 р.), “Лебеді материнства” (1981 р.), том вибраних поезій (1985 р.) й досі невідомо. Відомий поет Василь Симоненко помер, проживши лише 28 років молодого життя. За офіційною версією – від раку нирок, але навколо його смерті ходить багато чуток. Він неодноразово виказував свою думку про Україну, йшов наперекір владі та був просто «незручним» поетом для Радянського Союзу. Тому чи дійсно він помер через тяжкий діагноз, чи хтось проявив бажання «допомогти» яскравому й талановитому поетові.

45 віршів Симоненка В. покладені на музику. Поезія В. Симоненка і сьогодні актуальна. Його твори можна прочитати у нашій бібліотеці.

 "Василь Стус -постать що єднає Україну"

6 січня 2025 року виповнилося б 87 років Василю Стусу – людині, яка стала символом Українського Опору другої половини ХХ століття, ключовою фігурою духовного життя епохи, письменника, правозахисника, борця.

Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один з найактивніших

представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Шевченко, Герой України.

 

«Степан Бандера – провідник нації».

На відзначення 116 – річчя від дня народження Степана Бандери українського політичного діяча, одного з лідерів українського національно – визвольного руху 30-50-х років ХХ ст. у Коропецькій публічній бібліотеці для користувачів підготовлено історичну довідку: «Степан Бандера: символ революційної безкомпромісності» та виставка літератури «Степан Бандера – провідник нації».

Найяскравішою знаковою постаттю серед подвижників українського національно-визвольного руху, беззаперечно, є Степан Бандера, який був провідником ОУН, організатором, символом героїчної та непохитної боротьби українців за власну державність й свободу.

Саме Бандера врятував честь України і зумів організувати народ на відчайдушну боротьбу за нашу національну незалежність і державність, підніс український патріотизм до найвищої жертовності.

На виставці пропонована література містить спогади учасників національно-визвольної боротьби, документи, дослідження сучасних істориків, науково-популярні видання про появу УПА та ОУН на політичній арені України, історії про безмежний патріотизм та героїзм українських повстанців, безстрашну і самовіддану їх підтримку народом. В книгах можна переглянути багато документів і фотографій. Також літературна виставка допоможе простежити життєвий шлях людини, яка мала у собі найкращі чесноти Української нації.

Степан Бандера своїм нескореним духом, жертовною боротьбою за волю України сколихнув не одне серце, не одну душу. Він справді став символом нашої нації, українства. Степан Бандера назавжди залишиться яскравим прикладом високого служіння українській нації.