четвер, 21 листопада 2024 р.
четвер, 24 жовтня 2024 р.
«У ріднім слові цілий світ».
(до Дня української писемності та мови)
пʼятниця, 27 вересня 2024 р.
28 вересня виповнюється 95років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка – українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча)
середа, 18 вересня 2024 р.
160 річниця від дня народження українського письменника М.М. Коцюбинського.
Михайло Коцюбинський – біографія та цікаві факти
Серед багатьох відомих імен Вінниччини одне засяяло найяскравішою зіркою. І це Михайло Коцюбинський. Поет народився 17 вересня 1864р. у Вінниці в сім’ї дрібного урядовця. Батько, Михайло Матвійович, працював дрібним службовцем, часто пив і певно через те, що завжди змінював роботу. Також відомо, що батько був людиною доброчесною й працьовитою, але водночас трохи запальною і некультурною, мав від природи неврівноважену вдачу, не міг терпіти утисків начальства і несправедливості. І саме складні стосунки з керівниками були причиною частої зміни роботи. Мати, Гликерія Максимівна Абаза, була молдавською дворянкою і носила відоме молдавське дворянське прізвище Абаза. Вона дуже любила сина, вкладала в нього всю душу, була справжньою мамою. Саме завдяки її старанням майбутній письменник мав можливість долучитися до зразків високого мистецтва ще юних літ.Освіта й перші твори письменника
Початкову освіту Михайло здобув вдома. З 1875 р. навчався у Барській початковій школі, а наступних п’ять років — у Шаргородському духовному училищі. Саме в училищі сталася подія, про яку письменник згадує з посмішкою. У 12 він закохався в 16-ти річну дівчину, а щоб привернути її увагу, вирішив стати «великою людиною» і накинувся на книжки. Твори Тараса Шевченка та Марка Вовчка справили на нього таке сильне враження, що він і сам захотів стати письменником.
У 1881 році родина Коцюбинських повернулася у Вінницю. Через важке матеріальне становище сім’ї Михайлу Коцюбинському не вдалося продовжувати навчання. Після масових арештів у 1882 році поліція виявила зв’язки з подільськими народовольцями і занесла його ім’я в число «неблагонадійних» та встановила за ним постійний нагляд.
У 1883 році жандарми вчинили обшук у його домі, конфіскувавши рукописні списки заборонених творів Т. Шевченка. Перше його оповідання — «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма»(1884). Це був час, коли родина Коцюбинських опинилася в скрутному становищі: батько втратив посаду і помер у 1886 році, осліпла мати, і турботи про утримання великої сім’ї лягли на плечі Михайла, старшого у сім’ї.
У 1890 р. у львівському часопису «Дзвінок» друкується його вірш «Наша хатка». А невдовзі побачили світ оповідання «Харитя», «Ялинка», що виразно свідчили про непересічний талант молодого письменника.
З 1899 р. у Львові починає виходити зібрання його творів, завершене сьомим томом у 1913 році. У 1905 році Михайло Коцюбинський подорожує країнами Центральної та Західної Європи, відвідує Австрію, Німеччину, Італію, Швейцарію. Після повернення починає багато писати.
Також письменник володів десятьма мовами, зокрема грецькою, кримськотатарською та циганською.
Помер 12(25) квітня 1913 року. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
На березі Південного Бугу в районі Сабарова є відомий «камінь Коцюбинського» з цитатами письменника. Вважається що саме на цьому камені Михайло Коцюбинський писав свої твори.
Цікаві факти та важливі дати
Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта”.
У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.
Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».
У 1891 році склав іспит на право працювати народним учителем.
1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму.
У 1892 році М. Коцюбинський увійшов до таємної спілки Братство тарасівців.
В українській літературі М. Коцюбинський започаткував імпресіонізм.
Літературні читання молодих талантів, що збиралися на квартирі Коцюбинського в Чернігові, мали назву літературні суботи.
До 1902 року Михайло Коцюбиньский писав у стилі – реалізм.
М. Коцюбинський в українській прозі початку XXст. в Україні вважається одним із творців психологічної новели.
Панас Мирний писав про М. Коцюбинського
“Поліг великий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей”
четвер, 29 серпня 2024 р.
День пам`яті захисників України
Сьогодні 29 серпня це особливий день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності. Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. Сьогодні й завжди шануємо подвиг кожного та кожної, хто віддав свої життя в імʼя України й українського народу", а також вшановуємо пам`ять нашим воїнам-героям Коропецької територіальної громади які поклали своє життя на вівтар свободи за Незалежність нашої країни: це Голубовський Дмитро Степанович, Чемний Ярослав Петрович, Калиняк Ярослав Дмитрович, Підгірний Іван Іванович, Штипула Валерій Степанович, Медвєдєв Вадим Володимирович, Коропецький Ігор Іванович, Андрієвський Ігор Михайлович, Кіндрат Володимир Михайлович, Куриляк Андрій Михайлович, Данцевич Андрій, Тишко Святослав Михайлович.
Вічна та світла па`мять нашим героям. Герої не вмирають!
пʼятниця, 23 серпня 2024 р.
"Незламна і єдина будь навіки, Україно!"
23 серпня відзначаємо День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців, незмінний символ патріотизму. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий - часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України, й з півночі до півдня. Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє. Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість, та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини наших захисників та захисниць.
пʼятниця, 9 серпня 2024 р.
День любителів книг.
Щороку 9 серпня відзначають День любителів книг. Походження цього свята
оповите таємницею, але єдине, що відомо - створене воно було у Сполучених
Штатах Америки. Дуже швидко День любителів книг здобув популярність і в інших
країнах світу, ставши Всесвітнім. Його відзначають письменники, видавці,
бібліотекарі, працівники друкарень, книжкових магазинів. Безумовно, головними
шанувальниками даного святкового заходу є читачі, ті люди, для яких власне
книга і створюється.
Без перебільшення можна сказати, що книги допомагають нам краще розуміти один
одного, відчувати себе менш самотніми і висловлювати свої складні емоції
словами. Книги настільки сильні, що можуть переносити нас у часі і просторі - в
минуле, сучасне, майбутнє. Вони здатні навіть перемістити нас в далекі світи,
наприклад, в інші галактики. Причому для таких дивовижних подорожей, нам навіть
не потрібно вставати з власного дивана.
Читаємо, перемагаємо!.
вівторок, 30 липня 2024 р.
«БІЛЬ, ЯКИЙ НЕ ЗГАСНЕ»
2 роки тому у ніч на 29 липня, РФ вчинила в Оленівці, Донецька область, один із найбільш цинічних воєнних злочинів проти українських військовополонених.
Внаслідок вибуху на території виправної колонії, де їх утримували, було вбито щонайменше 50 українських захисників з «Азовсталі», які перебували в полоні. Близько 150 отримали поранення різного ступення тяжкості.
Вчинивши цей теракт, Росія порушила міжнародне гуманітарне право. Перешкоджаючи доступу міжнародних організацій до огляду місця злочину, Росія намагалася приховати його сліди. Проте не може існувати сценарію, за якого російські злочинці уникнуть відповідальності за скоєне. Агресор не залишиться безкарним.
Вічна пам`ять загиблим захисникам!
пʼятниця, 12 липня 2024 р.
вівторок, 2 липня 2024 р.
"Держава і Конституція"
День Конституції України відзначається щороку 28 червня. Це державне свято було встановлене на честь ухвалення Конституції України, основного закону держави, який був прийнятий Верховною радою 28 червня 1996 року.
вівторок, 4 червня 2024 р.
1 червня міжнародний день захисту дітей
четвер, 16 травня 2024 р.
"Вишиванка- символ української душі"
День вишиванки в
Україні у 2024 році припадає на 16 травня. Всесвітній День вишиванки
відзначається щороку у третій четвер травня. Головний атрибут цього свята —
вишивана сорочка вважається унікальним витвором українського народу, символом
ідентифікації українців. Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу
років. Особливого значення вона набула в останні кілька століть. Переважно
вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали
посаг. Найбідніша дівчина мала 30−40 сорочок, середнього достатку — 50−70
сорочок, а багата — 100 і більше.
За народним повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає сильним оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.
У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали три роки. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров'я, а також щасливої долі. В Україні ця річ символізує родинну пам'ять, вірність та любов у сім'ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.
вівторок, 14 травня 2024 р.
" Мати- символ добра на землі!"
Щорічно у другу неділю травня в Україні відзначають чудове свято – День матері.