«Борці за волю України»

1 жовтня в Україні святкують День захисників та захисниць України. Цей день приурочений до вшанування військових, які присвятили своє життя захисту країни та її суверенітету. Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей.

Свято День захисників та захисниць в Україні було затверджене указом президента України Петра Порошенка від 14 жовтня 2014 року та мало назву «День захисника України». Одночасно 2014 року було скасовано указ 1999 року, згідно з яким 23 лютого відзначався День захисника Вітчизни.

Починаючи з 2015 року, День захисника України оголошений державним святом і офіційним вихідним. Пізніше президент України Володимир Зеленський підписав Закон про перейменування свята на «День захисників і захисниць України».

Свято приурочено до Дня українського козацтва і Дня Покрови Пресвятої Богородиці, тому святкувалося 14 жовтня. Покрова є покровителькою і захисницею українських козаків. З іконами Пресвятої та вірою в душі вони боролися за свою територію та незалежність – подібно до того, як українські захисники та захисниці, починаючи з 2014 року, борються з російським ворогом. Проте у 2023 році дата свята змінилася, оскільки Православна церква України (ПЦУ) та УГКЦ перейшли на новий календар. Тепер День захисників і захисниць України святкують 1 жовтня.

День захисників та захисниць України набув особливого значення під час повномасштабного російського воєнного вторгнення. Це свято стало символом визнання та вдячності військовим і громадянам України, які встали на захист своєї країни. У цю дату ми вшановуємо військових і кожного українця, хто нині потом, кров'ю і, на жаль, життям метр за метром відстоюють і звільняють рідну землю.

З нагоди День захисників та захисниць України в Коропецькій бібліотеці влаштована виставка «Борці за волю України».

Віримо у Збройні Сили України та сподіваємося на скору Перемогу! Слава

 усім нашим захисникам та захисницям!

 

19 вересня виповнюється 65років Оксані Стефанівні Забужко — українська письменниця, поетка, есеїстка, публіцистка та викладачка, народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку.

За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі». Її батько був педагогом та перекладачем, у сталінські часи він був репресований і відбував заслання в Забайкальському краї. А її мама була вчителькою української літератури. У Луцьку жила до 8 років, поки її батька не виявило КГБ, що переслідувало його кілька років. Після цього родина була вимушена переїхати до Києва.

Перші вірші почала складати змалечку. А публікувала їх з 9 років. Першою поетичною збіркою О.Забужко була “Весняна акварель”, яка мала вийти ще у 1973 році. Але під час репресій 1972 року її батьки потрапили в «чорні списки», і «Весняну акварель», уже підготовлену до друку, було знято з виробництва. Тих своїх ранніх віршів Забужко ніколи потім не публікувала.

Вона закінчила філософський факультет Київського університету та аспірантуру, після чого викладала в Київській консерваторії та працювала в Інституті філософії НАН України. Забужко є лауреаткою багатьох премій та стипендій, зокрема Фулбрайта, і викладала українські студії в університетах США в Гарвардському та Піттсбурзькому.

У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній». Оксана Забужко — член Асоціації українських письменників.