19 вересня виповнюється 65років Оксані Стефанівні Забужко — українська письменниця, поетка, есеїстка, публіцистка та викладачка, народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку.

За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі». Її батько був педагогом та перекладачем, у сталінські часи він був репресований і відбував заслання в Забайкальському краї. А її мама була вчителькою української літератури. У Луцьку жила до 8 років, поки її батька не виявило КГБ, що переслідувало його кілька років. Після цього родина була вимушена переїхати до Києва.

Перші вірші почала складати змалечку. А публікувала їх з 9 років. Першою поетичною збіркою О.Забужко була “Весняна акварель”, яка мала вийти ще у 1973 році. Але під час репресій 1972 року її батьки потрапили в «чорні списки», і «Весняну акварель», уже підготовлену до друку, було знято з виробництва. Тих своїх ранніх віршів Забужко ніколи потім не публікувала.

Вона закінчила філософський факультет Київського університету та аспірантуру, після чого викладала в Київській консерваторії та працювала в Інституті філософії НАН України. Забужко є лауреаткою багатьох премій та стипендій, зокрема Фулбрайта, і викладала українські студії в університетах США в Гарвардському та Піттсбурзькому.

У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній». Оксана Забужко — член Асоціації українських письменників.