середа, 27 січня 2021 р.

 Сьогодні ми відзначаєм 130-ту річницю з дня народження відомого українського письменника П.Г.Тичини. 



пʼятниця, 18 грудня 2020 р.

                              

     

                          "Св'ятий Миколай іде по світу"

(інформхвилинка)



Свято святого Миколи в Україні є особливо бажаним дитячим святом. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня святий Микола приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей встановилася традиція писати святому Миколі листа, у якому дитина вказує, що хорошого та поганого вона вчинила протягом року, і просити про подарунки.

За переказами, Святий Миколай народився в родині багатих греків-християн, котрі довго не мали дітей і в молитвах пообіцяли Богу, що віддадуть своє дитя на служіння йому. Миколай справді став священиком, а згодом – єпископом у сучасній Туреччині. Його ім’я значить «переможець народний», на інших мовах – Ніколас, Ніклас, Клаус, Мікулаш, Міклос, Ніхол, т.д.

Коли його батьки померли, він отримав величезний спадок, але не став жити в розкошах, а відзначився неабиякою щедрістю, допомагаючи бідним. Про його діяння за віки складено чимало легенд.

Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів. Найбільш імовірно, що традиція дарувати подарунки пішла від відомого випадку, коли один збіднілий чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим. За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком, щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота— на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.

Як розповідає нам історія про Святого Миколая, він був надзвичайно чесною та доброю людиною. Бачачи складне становище, в якому перебували бідні люди, він усіляко їм допомагав. Щоб не принижувати нужденних милостинею, він підкладав свої подарунки їм під двері та вікна. З часом, люди дізналися про доброту Миколая та почали самі до нього звертатися.



понеділок, 7 грудня 2020 р.

 Художниця квітів

Катерина Білокур






7 грудня минає 120р з дня народження відомої художниці Катерини Білокур

У 1900 році у селі Богданівка, поблизу Яготина, у простій селянській родині народилася художниця Катерина Білокур якій Бог дав великий дар та не дав людського щастя. Розумна дівчина, не отримавши шкільної освіти, сама навчилася читати. Тяжка фізична праця, патріархальні звичаї, убогість села, відсутність розуміння з боку близьких людей не зупинили Катерину в її бажанні стати художником. А життя дівчини справді було тяжким і безрадісним. Мовчки несла гірко-солодкий хрест своєї долі. Лише спробою самогубства відвоювала у батьків право малювати. А найбільше художниця любила малювати квіти -півонії, мальвії, ромашки, кручені паничі постають перед глядачем в усій красі, наче пливуть у прозорому повітрі, сповнені пахощів і сили зростання.

1954 року на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" – були внесені до експозиції радянського мистецтва і принесли їй світову славу. Саме на цій виставці її картини побачив Пабло Пікассо, який був вражений талантом української художниці. Він сказав: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!"
За детальнішою інформацією про художницю Катерину Білокур читачі можуть ознайомитись у бібліотечному фонді бібліотеки.



пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

 


"Події що змінили долю України"




21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об ’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.
Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції.
Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 –лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства.
На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.
Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні на Донбасі.
Цій знаковій події у Коропецькій публічній бібліотеці присвячена книжкова – ілюстративна виставка «Події що змінили долю України».


неділя, 8 листопада 2020 р.

 

"Плекатимеш мову - цвістимуть слова"

(до Дня української писемності та мови)



День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.
Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду»
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів;
у українській мові багато синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид;
найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»;
найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

Для користувачів  бібліотеки розгорнуто тематичну книжкову виставку, "Плекатимеш мову - цвістимуть слова" присвячену Дню української писемності та мови. 
Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Українська мова – багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.








вівторок, 13 жовтня 2020 р.

 




«У свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України та 78-ї річниці створення Української повстанської армії для тих, хто захоплюється історією своєї держави бібліотека запрошує переглянути книжкову історично - тематичну виставку «За Україну за її волю, честь і славу за народ» присвячена найбільш яскравим постатям Війська Запорізького, їх державній діяльності, де представлена література присвячена захисникам Вітчизни і розповідає про героїчне минуле та сучасне українського війська. Дуже важливо у такий день вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за нашу незалежність і тих, хто сьогодні жертвує своїм життя за мир і спокій у нашій країні.

Особливе місце на виставці посідають книжки багатотомного видання Літопис Української повстанської армії, яка чинила тривалий опір тоталітарному режиму, – це одна із тих сторінок історії України, яка й досі потребує неупередженого тлумачення науковцями. Як була створена УПА, які завдання перед собою ставила, яку роль відіграла у часи Другої світової війни, якою була боротьба із гітлерівською окупацією та протистояння з НКВС... Відповіді на ці непрості питання зацікавлений читач віднайде, ознайомившись із книжками, що експонуються на виставці «Українська повстанська армія. 78 років з часу створення».