День пам`яті захисників України

Сьогодні 29 серпня це особливий день у році, коли ми згадуємо, віддаємо шану, розповідаємо про тих, хто віддав життя, щоб відстояти Україну, її державність, незалежність і соборність, нагода для всіх у суспільстві разом зосередитися на пам’яті, шані і вдячності. Цей День пам’яті держава започаткувала в 2019 році. Саме 29 серпня, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. Сьогодні й завжди шануємо подвиг кожного та кожної, хто віддав свої життя в імʼя України й українського народу", а також вшановуємо пам`ять нашим воїнам-героям Коропецької територіальної громади які поклали своє життя на вівтар свободи за Незалежність нашої країни: це Голубовський Дмитро Степанович, Чемний Ярослав Петрович, Калиняк Ярослав Дмитрович, Підгірний Іван Іванович, Штипула Валерій Степанович, Медвєдєв Вадим Володимирович, Коропецький Ігор Іванович, Андрієвський Ігор Михайлович, Кіндрат Володимир Михайлович, Куриляк Андрій Михайлович, Данцевич Андрій, Тишко Святослав Михайлович.

Вічна та світла па`мять нашим героям. Герої не вмирають!

 

"Незламна і єдина будь навіки, Україно!"

23 серпня відзначаємо День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців, незмінний символ патріотизму. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий - часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України, й з півночі до півдня. Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє. Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість, та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини наших захисників та захисниць.

З нагоди свята Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України в бібліотеці оформлено тематичну виставку літератури «Незламна і єдина будь навіки, Україно!» тут представлена література про шлях нашої держави до самостійності, від давнини до сьогодення, про видатних особистостей, які зробили свій внесок у цей процес. Читачі бібліотеки мають змогу ознайомитися з літературою присвяченою історичним фактам створення незалежної України, з національною символікою нашої Держави.

.День Незалежності України – це одне з найважливіших свят для українців. Це свято особливе, як унікальні ті події, що відбувалися у 1991 році. У цьому році нашій прекрасній, волелюбній, незалежній державі виповнюється 33 роки. Зараз у кожного з нас одна спільна мрія - мир на нашій рідній землі та здобути перемогу. Слава Україні Героям слава!

 День любителів книг.

Щороку 9 серпня відзначають День  любителів книг. Походження цього свята оповите таємницею, але єдине, що відомо - створене воно було у Сполучених Штатах Америки. Дуже швидко День любителів книг здобув популярність і в інших країнах світу, ставши Всесвітнім. Його відзначають письменники, видавці, бібліотекарі, працівники друкарень, книжкових магазинів. Безумовно, головними шанувальниками даного святкового заходу є читачі, ті люди, для яких власне книга і створюється.

   Без перебільшення можна сказати, що книги допомагають нам краще розуміти один одного, відчувати себе менш самотніми і висловлювати свої складні емоції словами. Книги настільки сильні, що можуть переносити нас у часі і просторі - в минуле, сучасне, майбутнє. Вони здатні навіть перемістити нас в далекі світи, наприклад, в інші галактики. Причому для таких дивовижних подорожей, нам навіть не потрібно вставати з власного дивана.

 Читаємо, перемагаємо!.

 «БІЛЬ, ЯКИЙ НЕ ЗГАСНЕ»

2 роки тому у ніч на 29 липня, РФ вчинила в Оленівці, Донецька область, один із найбільш цинічних воєнних злочинів проти українських військовополонених.

Внаслідок вибуху на території виправної колонії, де їх утримували, було вбито щонайменше 50 українських захисників з «Азовсталі», які перебували в полоні. Близько 150 отримали поранення різного ступення тяжкості.
Вчинивши цей теракт, Росія порушила міжнародне гуманітарне право. Перешкоджаючи доступу міжнародних організацій до огляду місця злочину, Росія намагалася приховати його сліди. Проте не може існувати сценарію, за якого російські злочинці уникнуть відповідальності за скоєне. Агресор не залишиться безкарним.
Вічна пам`ять загиблим захисникам!

 

"Моє село в минулому і сьогоденні"

Цього року ми святкуємо 603- тю річницю від дня заснування селища Коропець. Перша писемна згадка — 1421 p., коли польський король Владислав II Яґайло заклав у ньому парафіяльний костел, поселення належало королю. 1427 року місто мало маґдебурзьке право. 1453-го року Коропець був у посіданні Міхала «Мужила» Бучацького або його найстаршого сина — снятинського старости Міхала того року місто отримало підтвердження своїх прав. В «Актах гродських і земських» воно фігурує, зокрема, як лат. super opidum у 1464 році.

У середині XV ст. Коропець — повітовий центр Галицької землі Руського воєводства (повіт існував недовго, до складу входило 11 місцевостей, які потім були включені до складу Галицького та Коломийського повітів). Від 1461 p.— власність Кердеїв; пізніше — в управлінні — Яна Коли 1589 — дідича Монастириська, львівського каштеляна Яна Сененського, який сприяв тут зміцненню замку. 1600 року перша дружина тоді жмудського старости Яна Кароля Ходкевича Зоф'я Мелецька згадана як власниця Коропця.

Після руйнувань містечка турками та татарами в кінці XV та на початку XVI століть, король Александр 17 вересня 1505 р. своєю грамотою відновив магдебурзьке право, запровадив щосуботи торги та щорічні ярмарки на свято Лаврентія, 10 серпня

1607 року Коропець сильно зруйнували (зрівняли із землею) кримські татари, з часом місто втратило свої права, стало селом. На початку XVII ст. місто належало брацлавському воєводі Стефанові Потоцькому. 1664 року в Коропці проживали 119 господарів, 7 ремісників, багато будинків були порожніми. 1672 року Коропець спалили турецько-татарські орди. В наступні десятиліття власниками продовжували бути Потоцькі — нащадки С. Потоцького (зокрема, його онук — белзький воєвода Стефан Александер).

1766 року король Станіслав Авґуст надав Феліціянові Яблоновському (титулувався старостою коропецьким) королівщину Коропець та села Космирин, Новосілку Коропецьку, Стінку.

Містечко відоме своїм пам'ятками — дендропарком, дерев'яними церквою Успіння Пресвятої Богородиці та дзвіницею, палацом графів Бадені та церквою і костелом святого Миколая, також фестивалем «Коропфест».

Подорожуючи на сплаву Дністровським каньйоном туристи зупиняються та милуються краєвидамиКоропця.

 "Держава і Конституція"

День Конституції України відзначається щороку 28 червня. Це державне свято було встановлене на честь ухвалення Конституції України, основного закону держави, який був прийнятий Верховною радою 28 червня 1996 року.

Прийняття Конституції стало важливою віхою в історії незалежної України, закріпивши її як суверенну та демократичну державу. Основний закон визначає принципи державного устрою, закріплює права і свободи громадян, а також встановлює порядок діяльності органів державної влади.

Конституція України є гарантом стабільності та правопорядку в державі, забезпечуючи баланс між різними гілками влади і захищаючи права кожного громадянина. Відзначення Дня Конституції України нагадує про важливість верховенства права та необхідність постійного вдосконалення законодавчої бази в контексті європейської інтеграції та демократичного розвитку країни.

Нехай цей день стане символом єдності та сили нашого народу. Бажаю всім громадянам мирного неба, процвітання та успіхів у всіх починаннях. Щиро вітаю з Днем Конституції України! Бажаю кожному українцю відчувати гордість за свою країну, жити в мирі та злагоді, досягати нових вершин і здійснювати мрії.

 

Книги -  ювіляри 2024 року