"Я маю в серці те, що не вмирає !..."

Горить моє серце, його запалила

Гарячая іскра палкого жалю.

Чому ж я не плачу? Рясними сльозами

Чому я страшного вогню не заллю?

1- серпня минуло сто років від того дня, коли закінчився земний шлях славетної української поетеси Лесі Українки.
І сьогодні через роки, через віки, воно, Лесине Слово, лунає, дзвенить, хвилює душі.
Джерелами, що живили і надихали Лесю Українку були: рідна Українська земля, її велична, героїчна, а подекуди й сумна історія, багатогранна і неповторна художня творчість, співуча мова.

До 100-річчя з дня смерті української поетеси в бібліотеці була проведена літературно-мистецька година: "На шлях я вийшла ранньою весною...", та влаштована викладка літератури: "Я маю в серці те, що не вмирає"