О мова моя!

О місячне сяйво і спів солов'я,

півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це мова моя,

це — мова моєї  Вкраїни.

Володимир Сосюра 

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.

 Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу.

 «Мова – духовний скарб нації» - цей вислів знайомий нам з дитинства. Змалечку виховували в нас шанобливе ставлення до рідного слова, навчали премудростям мовленнєвої культури. Звичайно, що саме звідти, з дитинства, простягається та невидима ниточка між поколіннями та традиціями, між батьками і дітьми та між мовою їх спілкування. І кожен із нас пам’ятає все життя ту мову, якою спілкувався в родині. Саме вона і є рідною, материнською мовою. Бо хто скаже гарніше рідної матері, чиї слова можуть бути ласкавішими та приємнішими? Саме тому, коли святкується міжнародний день рідної мови, представники різних народів називають свою рідну мову материнською мовою, мовою СВОГО НАРОДУ.

Бібліотекарі  провели мовознавчу бесіду «До рідного слова торкаюсь душею»  та організували тематичну виставку  «Квітни мово наша рідна»