Код нації у вишивці

Свято вишиванки є своєрідною культурною спадщиною нашого народу, що символізує єднання та віру в зв’язок з минулими поколіннями.

Вишивання споконвіку було одним з найулюбленіших видів декоративно-прикладного мистецтва. Цим видом творчості займалися жінки. Протягом століть зміст вишитих символів поступово втрачався, однак найтиповіші зразки геометричного та рослинного орнаменту використовуються і сьогодні

Перші згадки про вишитий одяг скіфів, які жили на землях нинішньої України, зустрічаються ще у свідченнях Геродота, які датовані вони до VIII ст. до н.е. Під час розкопок курганів було знайдено срібні бляшки VI ст., на яких зображено чоловіків у вишиванках. Орнамент на них схожий на той, що вишитий на народному костюмі XVIII ст.

Народ ставився до вишиванки як до святині. З давніх - давен, вишивана сорочка була оберегом та символом краси, здоров’я, родинної пам’яті, любові та натхнення. Дівчина, готуючись до весілля, сама мала вишити вбрання собі та своєму нареченому. Сакральний зміст вишитих сорочок зберігся для нашого народу й по сьогодення, особливо це відчутно в День Української Вишиванки.

В останні роки, коли українці ще більше усвідомили свою національну гідність, вишиванку все частіше можна зустріти на вулицях нашої прекрасної країни. Почесні гості, які відвідують Україну одягають вишиту сорочку, і це не тільки знак поваги, вбрання символізує підтримку великого народу, що продовжує кровопролитну боротьбу за свою незалежність.