"Всеукраїнський тиждень дитячого читання"

Нація- яка читає непереможна!

Книжковий світ-то особливий світ

Він, як магніт, притягує до себе.

Коли читати вмієш з юних літ,

Для тебе книга- це безкрає небо...

О. Афонін.

У Коропецькій бібліотеці розпочався Всеукраїнський тиждень дитячого читання "Дитина читає- Україна перемагає" - це свято для тих, хто любить книгу, хто захоплюється читанням, хто проживає різні історії та події разом з героями книг, хто обожнює царство книг,тут можна прочитати твори українських та зарубіжних письменників, тож запрошуємо до бібліотеки юних наших читачів!

У бібліотеці діти брали участь у національному читацькому марафоні "Діти України читають".

Ліна Костенко письменниця сучасності

    

19 березня, одній із найвідоміших українок сучасності виповнюється 93 роки. Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

Ліна Василівна Костенко народилася в сім’ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. Коли дівчинці було 6 років – родина переїхала до столиці, де Ліна закінчила школу.

Ще будучи ученицею, вона почала відвідувати літературну студію при журналі «Дніпро», який редагував Андрій Малишко. Перші вірші Ліна Костенко випустила в 16 років.

Після закінчення середньої школи майбутня поетеса навчалася в Київському педагогічному інституті, потім – у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила в 1956 році.

Одразу після завершення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезій «Проміння землі».

Друга збірка «Вітрила» вийшла в 1958 році, за нею – збірка «Мандрівки серця» (1961 р.). Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу українців, але не всім була до вподоби її творча діяльність.

«Зоряний інтеграл» 1962 року заборонила до друку цензура, і відтоді ім’я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала «в шухляду» та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.

За час вимушеного мовчання поетеса не сиділа склавши руки та створила свої найкращі твори: «Берестечко», «Маруся Чурай» та поезії, що згодом ввійшли до збірок «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність».

Повернутися до читачів Костенко змогла лише 1977 року: тоді опублікували збірку її віршів «Над берегами вічної ріки», а 1979-го — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», який чекав свого виходу 6 років. За нього поетеса отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.

На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України.

А от літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року: письменниця видала свій перший прозовий твір «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж.

Для користувачів бібліотеки рекомендуємо прочитати книги Ліни Костенко у нашій бібліотеці.

 

Шевченкове слово в віках не старіє

Тарас Шевченко (1814-1861)

Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Кирилівка .

Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра.

1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану.

 Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні.

Переїхавши 1831 року з Вільно до петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва.

 Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 р. Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва.

Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 року під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до петербурга через москву.

У 1844 р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії.

5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду в Україну.

Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника.

Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку.

У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства.

Заарештували 5 квітня 1847 р., відправили до петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. У квітні 1850 р. Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р.

Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив.

10 березня 1861 року Шевченко помер.

 

В Коропецькій публічній бібліотеці влаштована тематична виставка до 209-ї річниці від дня народження великого генія  поета Тараса Григоровича Шевченка «Живуть в серцях людей слова безсмертні Кобзаря», проведено бібліографічний огляд літератури «Шевченкове слово в віках не старіє».

 

Національний читацький марафон

Шановні колеги, друзі, читачі бібліотек!

Запрошуємо взяти участь у Національному читацькому марафоні «Діти України читають», яким ми наближаємо грандіозне свято дитячої книги – Всеукраїнський тиждень дитячого читання – 2023.

Для участі в марафоні потрібно зняти горизонтальне відео, тривалістю до двох хвилин, на якому дитина читає уривок із книги, що підтримувала її у 2022-му році. Читати може як сама дитина, так і разом із братиками, сестричками, друзями, батьками, бібліотекарями і навіть тваринками. Можете розіграти уривок у ролях – усе залежить від вашої фантазії.

Відео просимо публікувати із #марафон_читання_2023.

У тексті листа обов’язково вкажіть інформацію про книгу (назву, автора) та читця/читців (ім’я та прізвище, вік, населений пункт).

Чекаємо на ваші роботи до 10 березня на адреси: nbudd@ukr.net (Національна бібліотека України для дітей), chbibl@ukr.net (Тернопільська обласна бібліотека для дітей) із темою «Марафон читання».

Роботи будуть опубліковані під час Тижня дитячого читання цієї весни на YouTube-каналах та facebook-сторінках НБУ для дітей та Тернопільської обласної бібліотеки для дітей.

 

152 - річниця від дня народження української видатної поетеси  Лесі Українки.

«Квітни мово - наша рідна»

                     

Сьогодні 21 лютого - День рідної мови.

Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ.

Мова – це необхідний атрибут становлення нації. Як писав відомий український поет Володимир Сосюра: «Без мови немає народу, як сонця без сяйва тепла». І це дійсно так. Мова є тим чинником, який відрізняє один народ від іншого. Недаремно кажуть, що народ забуває свою мову, неминуче гине.

Красу і велич українського слова опоетизували І.Котляревський і Т. Шевченко, Л.Українка і І.Франко, В.Стус, В.Симоненко, Л.Костенко і багато інших славних синів і дочок України. Вони були переконані, що без мови немає нації, а без нації – держави.

У Коропецькій публічній бібліотеці оформлено святкову книжкову виставку «Квітни мово - наша рідна» представлену розмаїттям мовознавчих видань, словників, довідників, збірників, які присвячені рідній мові, підбірками поетичних творів, афоризмів, крилатих висловів, віршів про мову.

А також запрошуємо відвідувачів бібліотеки прослухати і подивитись мультимедійну презентацію «Українська мова – мудрості криниця».

 Вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні

Щорічно 20 лютого по всій Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні –знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати "Небесною Сотнею". За даними Генпрокуратури, під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули.

І не загинули вони, а відлетіли в небо

Як ангел-голуб, що у вічність проводжав

Дорогою хреста пішли – так треба,

Який за всіх своє життя віддав.

(з уривку вірша «Небесна Сотня»

Василь Старостенко

У Коропецькій публічній бібліотеці до вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні для відвідувачів бібліотеки влаштовано інформаційну виставку "Слава небесній сотні"