"В гості до Всеволода Нестайки"

(Літературна подорож)

Його світ — тонкий візерунок дитячої казки, сплетений із тисячі чарівних образів і найдивовижніших створінь. Його світ — ніби золотаве мереживо сяйва кожного з нових поколінь. Здається, він говорить тими самими словами і малює тими самими пензлями, що й сотні інших письменників і казкарів, але чомусь його творів не можна випустити з рук, не дочитавши до кінця. Так, ми говоримо про Всеволода Зіновійовича Нестайка — найвідомішого сучасного українського письменника і казкаря, лауреата літературної премії ім. Лесі Українки (за повість-казку «Незвичайні пригоди в лісовій школі»), премії ім. Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії ім. Олександра Копиленка (за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»), а 1979 року рішенням Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури його знамениту трилогію «Тореадори з Васюківки» було внесено до особливого Почесного списку Г.К.Андерсена як один з найвидатніших творів сучасної дитячої літератури.

Нестайко найславніший український письменник. Вже багато років його книги лідирують серед запитів читачів у бібліотеці. Важко сказати, що робить твори Нестайка геніальними. Це щось магічне живе на сторінках його творів і притягує до себе читачів. Своїми веселими, дотепними і мудрими казками й повістями Нестайко радує, веселить і повчає. 
  

30 січня минає 90р від  дня народження відомого українського казкаря,  літературного прозаїка, письменника дитячої літератури Всеволода Нестайка. Коропецька Публічна бібліотека підготувала для читачів різних вікових категорій літературну подорож "В гості до Всеволода Нестайки" та оформила книжкову виставку "Чарівний клубочок нашого дитинства".

"Мужність залишається  в віках"

29 січня, виповнюється 102 роки з часу бою на залізничній станції Крути. Битва під Крутами – один із важливих сюжетів української історичної пам’яті, саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до  520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Тож, з метою відзначення в Україні річниці Бою під Крутами та належного вшанування пам’яті Героїв Крут в Коропецькій бібліотеці для користувачів проведено бесіду «Мужність залишається в віках»  та влаштовано книжкову виставку «Крути – символ національної честі».

«Соборність України  –  запорука єдності держави» 

В історії становлення Незалежності і Соборності України особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День соборності України.

       До цієї значної події у Коропецькій Публічній бібліотеці з учнями  проведено годину державності «Соборність України  –  запорука єдності держави». 
        
       Бібліотекар Винничук І.О. розповіла присутнім про історичні події тих років, зазначила, що ΙV-ий Універсал Центральної Ради – це одна з вершин державотворчої  її діяльності, яка протягом короткого часу привела Україну до повної самостійності.

Користувачі  із зацікавленістю слухали історію виникнення свята, жваво розмірковували про поняття соборності України, познайомилися з книжковою виставкою «Соборна мати  Україна - одна для всіх, як оберіг», на якій представлена література, що висвітлює тернистий шлях України до соборності. 
       Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

"Минуле стукає в наші серця"

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

23 листопада 2019 року  Коропецька центральна  бібліотека відзначала 86- ту річницю вшануванню пам’яті  жертв  Голодомору - донести правду сучасникам про цю страшну  трагедію.  Користувачі бібліотеки стали учасниками хвилин пам’яті « Минуле стукає в наші серця». Завідуюча відділом обслуговування Гарасимчук Г.М. зазначила, що в історії українського народу є трагічні сторінки, що примушують стискатися людські серця. І одна із найстрашніших  це – Голодомор . Молоді читачі  дізналися про причини і наслідки цієї трагедії, також у  бібліотеці   підготовлено   викладку літератури  «Голодомор- трагедія українського народу». А о 16-й годині бібліотека долучилася  до загальнонаціональної акції «Запали свічку пам’яті».

"Усе, що я зробив у житті, я починав із мрії"

Б. Гаврилишин.

17 жовтня,  в приміщенні Коропецького будинку культури відбулося урочисте відкриття кімнати-музею імені професора Богдана  Дмитровича Гаврилишина, відомого українського економіста і мецената.

Коропчани та запрошені гості мали можливість ознайомитись з історією життя та творчості  Богдана  Гаврилишина нашого земляка, відомого економіста, громадського діяча, благодійника, засновника Благодійного Фонду Богдана Гаврилишина, член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесного доктора університетів Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, ініціатора, голова і модератор численних міжнародних наукових конференцій та семінарів.

Богдан Дмитрович Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року у 

смт. Коропець Тернопільської області. Отримав диплом магістра за спеціальністю Інженер-механік в Університеті Торонто, MBA в МІМ-Женева, доктора економіки та суспільних наук у Женевському Університеті. Впродовж 18 років очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві. Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки, член Міжнародної академії менеджменту, почесний доктор у 7 університетах Канади та України, консультант держав та міжнародних компаній, модератор і голова численних міжнародних наукових конференцій та семінарів у 89 країнах світу. Створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після — в Україні. Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній «General Electric», «IBM», «Unilever», «Phillips», радником кількох країн. Був радником першого Президента України, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем’єр-міністрів; Головою Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Ініціював створення деяких молодіжних організацій в Україні, був активним членом Всеукраїнської скаутської організації «Пласт». Очолював фонд Богдана Гаврилишина в Києві і фундацію «Відродження» в Женеві. Автор книг — «Дороговкази в майбутнє. До більш ефективних суспільств» (1980) та «Залишаюсь українцем» (2011).

За значний внесок в розвиток України на честь 90-річчя був нагороджений орденом Свободи від Президента України та орденом Святого Миколи Чудотворця від Патріархату УПЦ (КП).

24 жовтня 2016 році відійшов у вічність економіст зі світовим ім`ям Богдан Гаврилишин його прах похований в трьох місцях: м. Женева- Швейцарії 

 м. Київ та смт Коропець де він народився. 

      

    

   

«Сьогодні славить вся країна своїх синів-захисників»

Щороку 14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, УПА та українських козаків, відзначається  День захисника України.

Це свято історії, культури, високих моральних цінностей, а також – дружби та об’єднання заради втілення у життя цікавих задумів та ідей.

До свята Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України та 77-ї річниці створення Української повстанської армії  бібліотека провела історичну годину «Сьогодні славить вся країна своїх синів-захисників» та організувала книжкову виставку "За Україну, за її волю, честь і славу, за народ!" 

  Дуже важливо у такий день вшанувати пам’ять тих, хто віддав життя за нашу незалежність і тих, хто сьогодні жертвує своїм життя за мир і спокій у нашій країні.

    

Мета заходу : виховання молоді в дусі військових традицій українського народу, формування патріотично зрілої особистості, вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу.

«Переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги»

В криницю старості не заглядай,

Про те, яким ти будеш, не гадай.

Якщо не можеш бути завжди юним,

То змолоду не будь старим бодай!                                Д. Павличко 

Дмитро Васильович Павличко - поет рідкісного обдарування, високої культури. Наділений хистом публіцистичного слова, він відгукується на злободенні теми, відчуває пульс доби й водночас прагне змалювати красу світу, людських почуттів, відкрити найпотаємніші загадки буття, збагнути сутність покликання людини. Павличко - тонкий, проникливий лірик, що торкається глибинних струн душі читача. Численні вірші митця покладені на музику й стали популярними піснями.

Поет відомий і як блискучий перекладач з англійської, польської, інших мов, укладач антології "Світовий сонет". Його критичні, літературознавчі і публіцистичні праці вийшли в світ окремими книжками. Пише автор і для дітей. Дитячі книги Павличка допомагають юним читачам краще пізнавати світ. Зробив поет свій внесок і в кінодраматургію. За його сценаріями знято кінофільми "Сон" і "Захар Беркут".
Творчість Дмитра Павличка багатогранна, суперечлива, та в ній найважливіший мотив - любов до України.
Вагомий внесок Дмитра Павличка в розвиток та процвітання української мови, бо мова для нього - "духовна цінність. Вона є вищою за будь-яке релігійне вчення, бо формує не тільки мораль, а й характер, пам'ять, свідомість, образне й філософське мислення нації".

З нагоди 90 -річчя від дня народження Дмитра Васильовича  бібліотеці проведено бібліографічний огляд та організовано книжкову виставку "Мої сумні і радісні дороги".

Мета заходу:  розкриття безмежного внутрішнього світу великого поета, місця пісні у його творчості, розповісти користувачам про трагічні сторінки життя поета, виховувати інтерес до його творчості, поваги до його слова.